ЮРІЙ РОЙКО: "БУРШТИНОВЕ СВАВІЛЛЯ ЗАШКАЛЮЄ!"

Динаміка серйозна : вже не по-одному, а пачками (зразу чотири!!) накривають підпільні бурштинові цехи!
Чорний видобуток та підпільна обробка сонячного каміння в Маневицькому районі розквітає!

Це вчерговий раз переконує, що треба дати шанс «Волиньприродресурсу» виконати основну мету його діяльності - дбайливе господарське відношення до використання мінерально-сировинних багатств Волині і охорони надр нашого краю. Особливе місце тут має зайняти наведення порядку з нелегальним видобутком бурштину.

Ми створили комунальне підприємство, яке на 100% належить волинській обласній громаді. Невже ми, як представники громади, не можемо самі запропонувати правила гри та контролю за діяльністю цього підприємства?
Але, напевне, його створення не влаштовує тих, хто вже перебуває у цьому незаконному бізнесі. Тому включається банальна протидія. Протидія від тих, кому не вигідний законний видобуток бурштину.

Ситуація з бурштином в Україні – критична. Не тільки на Донбасі, а й за 1,500 кілометрів, на кордоні з ЄС, в тихому Поліссі проливається кров та калічать людей. Це і зіткнення з застосуванням зброї, і навіть зникнення людей безпосередньо на родовищах. Зведення з бурштинових районів нагадують зведення з фронту. Створенні незаконні воєнізовані угрупування по 300-400 осіб, руйнується інфраструктура, йде махновщина і анархія. Ми бачимо, що відбувається на Рівненщині та Житомирщині – це не піддається ні логіці, ні закону, ні здоровому глузду! В ліс бояться зайти навіть правоохоронці. Слава Богу, у нас поки немає такої ситуації, але… 
Тому я вважаю, що створення підприємства правильне і центральна влада мала б підтримати таку ініціативу Волинської обласної ради. Але, як ми бачимо, все навпаки. 
У Верховній Раді повністю відсутня політична воля, щоб врегулювати бурштинові проблеми. Хіба лінивий не говорить, що там в центрі ніхто навіть не збирається їх вирішувати, бо все давно домовлено, організовано та прокришовано. Навіщо щось змінювати, якщо й так все працює бездоганно?! А кров, смерті, знищене довкілля, жебрацькі місцеві бюджети – це другорядне для тих, хто це все контролює!
Уже два роки, як закон про бурштин у другому читанні знаходиться під сукном у Верховній Раді, минулого року вона вчергове провалила прийняття цього питання. Значить, це комусь вигідно, це кришують на центральному рівні і ситуація показує, що зацікавлені у цьому люди не готові приймати цей закон.
Хочу наголосити на ще одному надважливому питанні збереження довкілля. Вже чомусь стали звичними терміни «марсіанські» чи «місячні пейзажі», які виникають після несанкціонованої діяльності бурштинокопачів. Під час незаконного видобутку знищується ліс, руйнуються дороги, відсутні відновлювальні заходи лісонасаджень і грунту. Тому одним з найважливіших завдань КП буде контроль за виконанням інвестором рекультиваційних робіт.

Варварське відношення чорних бурштинокопачів до довкілля – неприпустиме, бо може призвести до екологічної катастрофи і незворотних процесів у природі. Вдумайтеся, агроном бачить наслідки своєї праці протягом року, а лісівники працюють на 3-4 покоління вперед, тому якщо не припинити знущання над природою, знамениті волинські ліси будуть під загрозою зникнення!

Моя позиція однозначна: політика політикою, але найперше депутат повинен працювати над вирішенням гострих соціальних проблем життєдіяльності громади та кожної людини зокрема. В облраді 64 депутати, і в кожного традиційний набір соціальних проблем: дороги, школи, садочки, освіта, медицина тощо. Ці проблеми плюс-мінус однакові всюди в області. На сесії зашкалюють емоції, коли ми ділимо бідні залишки дотаційного бюджету. Саме діяльність «Волиньприродресурсу» дала б змогу наповнити бюджети різних рівнів.
Якби ніхто не заважав роботі комунального підприємства, то волинська громада вже могла б заробити сотні мільйонів гривень! Це – серйозна підмога бюджету.

Наразі ж наші запити виконуються десь на 10%, є понад 30 обласних, регіональних програм, які не виконуються через нестачу коштів. Тому, повертаючись до підприємства: доходи від видобутку були б величезною підмогою для вирішення соціально-економічних проблем громади нашого краю.

Як на мене, таке рішення взагалі треба підняти на державному рівні. Це питання варто робити пілотним проектом, аби максимально розповсюдити цей досвід. Як я вже казав, закону про бурштин немає і невідомо, коли він буде і як він вплине. Тому досвід таких комунальних підприємств цікавий людям, але в державі не йде мови, аби його підтримати.

$node->name)), 'blogs/' . $node->uid);?>
// //

Додати новий коментар

CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.
1 + 3 =
Розв'яжіть цю просту задачку і введіть відповідь. Наприклад, для 1+3 введіть 4.

Діяльність ради