«Хай влада не протирає штани, а їде в Київ по гроші на Світязь», - Юрій Ройко

Фото: 

Про обміління Світязю і те, як цьому запобігти, нові виборчі правила та незрозумілі карантинні обмеження – в інтерв’ю з депутатом Волинської обласної ради Юрієм Ройком.

Обранець громади розповів про результати своєї роботи в екологічній комісії обласної ради, а також роботу на окрузі.
 

«ОДА мала б їхати до Києва і вибивати гроші на порятунок Світязю»

– Ще минулого року створили робочу групу з порятунку озера Світязь. Ви увійшли до її складу. Які вже є результати?

– Те, що трапилось зі Світязем, а також з іншими річками, озерами – через глобальне потепління не тільки Світязь обмілів, це безперечно величезна проблема. На жаль, вона актуальна не лише для Волині, а й для всього світу. Навіть ООН визнало зміни клімату одним з найбільших викликів для людства.

Я вважаю, що ми, як депутати, не сиділи склавши руки, а відреагували на ситуацію відповідно. В листопаді минулого року була створена робоча група, очолили яку голови ОДА та обласної ради, до складу увійшли практичні науковці з Інституту водних проблем та меліорації Національної академії аграрних наук України та Фізико-механічного інституту імені Карпенка зі Львова. Проведено 6 засідань, зокрема 3 виїзні.

Комісія визначила причини обміління Світязю та напрацювала концепцію його порятунку. Тепер потрібно розробити детальний план заходів з фінансовим прорахунком та їхати з цим до Києва. Я думаю, що проблему потрібно вирішувати на державному рівні. По-перше, тому що це вимагає великих коштів, а по-друге, тому що це об’єкт національного значення.

– А які причини обміління визначили науковці?

– Науковці погодились, що 70-80% внеску в обміління Світязю зробили зміни клімату, тобто високі температури та мала кількість опадів. Інші причини: застарілі меліоративні системи, розробка Хотиславського кар’єру у Білорусі, використання води приватними господарствами, що працюють в туристичній сфері (лише близько 70 власників свердловин мають спеціальні дозволи на водокористування, а їх там, за приблизними підрахунками, близько 7 тисяч), використання води на господарську діяльність.

– Що комісія вирішила робити?

– Ухвалена концепція передбачає системний збір даних, а тоді – розробку плану дій на роки. Але на це потрібні немалі гроші. Наприклад, щоб привести в порядок одну з осушувальних систем, зокрема Копаївську, потрібно щонайменше 100 мільйонів гривень. А, для того, щоб перевірити, як поводитиме себе Хотиславський кар’єр при подальшій розробці, потрібно зробити мінімум 30-40 моніторингових свердловин, які допоможуть вивчати поводження підземних напірних вод. Кожна свердловина – це від 30 до 150 тисяч гривень. Але ми мусимо це зробити! Так само треба відновити систему моніторингу підземних вод.

Від себе депутати зробили все можливе. Попри витрати на боротьбу з коронавірусом, обласна рада все ж виділила 300 тисяч гривень на проєктно-кошторисну документацію ремонту осушувальних систем, будівництво деяких гідротехнічних споруд. Тепер – справа за обласною державною адміністрацією.

Буквально через тиждень після призначення головою ОДА Юрія Погуляйка я мав з ним зустріч, на якій говорили про обміління Світязю. Його позиція була – це питання №1 за важливістю. Мені це дуже імпонувало. Але з часом така позиція не підтвердилась.

    "Адміністрація, на мою думку, мала б не сидіти тут, протирати штани, а їхати до Києва. Так сталося, що основні питання досі вирішуються в столиці. При всій децентралізації, самостійності, повноваженнях місцевого самоврядування, саме у Києві треба захищати інтереси області, вишукуючи ресурс. Наразі я не бачу, що ОДА цим займається.

Так, ситуація покращилась через дощі, але це не привід забути про проблему. Ми не знаємо, як далі буде з опадами і як поведе себе озеро. А раптом – попереду знову безсніжна зима? До того ж не варто прикриватись боротьбою з коронавірусом. Це не відмовка на всі випадки життя. Світязь справді потрібно рятувати.

– Світязь зараз став дуже популярним місцем відпочинку, зважаючи на те, що кордони закриті. Але тут постає питання – чи витримає він такий наплив туристів?

– Рекреаційне навантаження на Світязь зараз дійсно дуже велике. В неділю якраз звідти повертався, то 20 кілометрів до Любомля ми їхали годину і 40 хвилин. Але, на щастя, На Світязі поки не видно ознак виснаження. Як правило, якщо відновлювальний ресурс водойми вичерпано, відбувається замулення, з’являється сапропельний осад, утворюється болото. На Світязі і Шацьких озерах загалом поки цього немає – вони мають великий потенціал самовідновлення.
 

«Таке враження, що ніхто в цій державі не думає про перспективу в лісовій галузі»

– Ви один з небагатьох депутатів Волинської обласної ради, хто має профільну лісогосподарську освіту. Як гадаєте, за час своєї 5-річної каденції обласна рада зробила достатньо для збереження лісу чи ні?

– «Лісник – лісокрад» – це вже усталений шаблон, який повторюють на кожному кроці. Скажу відверто – нарікання людей далеко небезпідставні. Дійсно, є багато проблем в галузі: недобросовісні працівники, маса зловживань, незаконні рубки, незаконне використання деревини. Це все є, але є і багато популізму.

У нас розвелось багато експертів, які розуміються на всьому – від футболу до великої політики. Часто їхні висновки ще й політично вмотивовані. Я ж вважаю, що такими справами повинні займатись фахівці.

За цю каденцію ми ухвалили декілька звернень до Верховної Ради, Кабінету Міністрів, що стосувались лісу, зокрема експорту необробленої деревини, змін санітарних правил, змін законодавства про природно-заповідний фонд. Зі свого боку ми зробили певні кроки, щоб зберегти ліс.

Але потрібно також розуміти, що вже шість років лісова галузь не має державного фінансування. Виходить, щоб посадити новий ліс, охороняти його, гасити пожежі, доводиться витрачати гроші самих же лісників, які мусять заробляти рубками. Раніше ж це фінансувалось державою. Таке враження, що ніхто не думає про перспективу лісової галузі в цій країні.

«Завдання депутата обласної ради – мінімум політики, максимум – соціальних питань»

– Як ви працювали на своєму окрузі? Які питання відстоювали?

– Це мій перший депутатський досвід. Обирався у 2015 році від цуманського округу, де народився, виріс, закінчив школу – це моя мала Батьківщина.

Я вважаю, основне завдання місцевого депутата – це мінімум політики, а максимум – задоволення соціально-економічних питань округу та конкретних людей, які довірили тобі мандат. Тому з перших днів в якості депутата співпрацюю з селищним головою. На початку уклали дорожню карту наших дій і у наступні роки поступово їх втілювали. Як не дивно, майже все вдалось.

У Цумані – найбільша на Волині школа в сільській місцевості, де навчається 1200 учнів. Початкові класи (а це більше 400 дітей) навчаються у старому корпусі, де вже навіть стелі провисли. Тому ремонт даху, стель, вікон був моїм першим депутатським запитом в обласній раді і в результаті на це вдалось виділити з бюджету 2,2 мільйона гривень. Крім цього, поклали бруківку навколо школи, зробили сучасне LED-освітлення, відремонтували кілька класних кімнат, хол.

    "Друге питання, яке я відстоював, це капітальний ремонт системи водопостачання та водовідведення у селищі Цумань. Системі більше 40 років, вона застаріла – там щомиті була загроза виникнення екологічного лиха. Води з каналізації після очищення скидаються у річку Путилівку, а на її течії – санаторії «Пролісок» та «Червона калина».

На щастя, ремонт внесли в обласну екологічну програму і поетапно систему ми полагодили. Загалом на це витратили близько 10 мільйонів гривень за рахунок співфінансування з державного, обласного та місцевого бюджетів.

Освітили всі головні вулиці у Цумані, віддалені населені пункти. Так, вперше вуличне освітлення з’явилось в Берестяному та Липному. Зробили покриття вулиць у селах, дороги місцевого значення. Крім того в Холоневичах і Липному, завдяки залученню коштів з державного бюджету, відремонтували садочки, збільшивши кількість місць у них вдвічі.

«Внесення Луцька в «червону зону» створило небезпечний прецедент»

– Як ви оцінюєте ситуацію з карантином через коронавірус? Зокрема, потрапляння, а згодом вибування Луцька з «червоної зони»?

– Пандемія, безперечно, існує. Вірус є, він поки недостатньо вивчений, немає вакцини, врешті-решт помирають люди. Але це питання швидше політично-медичне, ніж навпаки, на мою думку. Ситуація використовується, як інструмент геополітичної маніпуляції.

Безглуздість, непрофесійність та безсистемність дій влади, в першу чергу центральної, втомлює і дратує. Начебто Луцьк потрапив до «червоної зони» через чітку, науково обґрунтовану формулу. Але у формулу закладений суб’єктивний фактор. Там враховується внесок міста у захворюваність в регіоні. Умовно, якби на Волині було всього 3 хворих і 2 з них у Луцьку, місто все одно потрапило б у червону зону, хоча це аж ніяк не говорить про те, що тут небезпечна ситуація.

Здивувала позиція Юрія Погуляйка: «Це випадкова помилка, але виконувати постанову Кабміну ми зобов’язані». Як на мене, такими діями центральна влада закладає кілька небезпечних моментів. Перший – неслухняність регіонів. Луцьк і Тернопіль тиждень були в «червоній зоні», але не дотримувались правил цієї зони. Вони ослухались. Це не просто локальний протест, а руйнування всієї системи державного управління.

Мені здається також, що в центральній владі можуть випробовувати ґрунт на предмет того, де і як можна не провести місцеві вибори. Під вибори певні регіони можуть потрапити в «червону зону». Влада може зманіпулювати ситуацією. Це моє припущення.
 

«Утворення нових районів безглузде і незрозуміле»

– Нещодавно стало відомо про те, що на Волині замість 16 районів буде 4. Як вам новий поділ?

– Я покладав величезні надії на реформу децентралізації. Якщо місцеве самоврядування сильне, має вдосталь повноважень, тоді можна говорити про розбудову сильної держави.

В нас Порошенко однією рукою виступав за децентралізацію, а іншою її гальмував. Зеленський продовжив цю політику. Щоб завершити децентралізацію, потрібно пройти останній етап – внести зміни до Конституції.

Те ж, що відбулось зараз, тобто новий поділ на райони, не має конституційного характеру. Зараз дуже дивна ситуація. За планом мав бути базовий рівень, тобто рівень об’єднаної території громади, регіональний рівень, тобто обласної ради, субрегіонального рівня, тобто районів взагалі не повинно було бути. Натомість мали б бути представництва державної влади, так звані префектури, які б наглядали за дотриманням Конституції та законів України.

Сенсу в існуванні районної ради немає ніякого, зважаючи на те, що об’єднані громади працюють напряму з державним бюджетом – їм посередник непотрібен.

Більше того – нещодавно Центральна виборча комісія призначила перші вибори до 54 ОТГ, а вибори до районних рад не призначила. Бо за законодавством, подання щодо виборів у районах повинен робити уповноважений державний орган, який навіть не створений. Верховна Рада збереться на позачергову сесію для цього? Дуже сумніваюсь.

    " Ще одне питання – де брати гроші на утримання цих районних рад? Просити в ОТГ? Та вони ніколи в житті не дадуть на це грошей. А обласна рада повинна фінансувати училища, медичні заклади, їй не до районної ради.

І останнє – які повноваження в цих районних рад? ОТГ їм не підпорядковуються, комунального майна у них немає. Це будуть дядьки з депутатськими значками без жодних повноважень. Просто черговий хаос в місцеве самоврядування.
«Я знову балотуватимусь до Волинської обласної ради»

– Як вам новий виборчий кодекс та правила, що діятимуть на місцевих виборах?

– На виборах у 2015 році ми обирались за відкритими партійними списками. Так, той закон мав недоліки (наприклад, в Луцьку 12 округів залишились без депутатів), але це були відкриті списки. Помилки можна було виправити, не руйнуючи систему загалом. Зараз же ми фактично маємо закриті партійні списки. Саме партія має значний вплив на те, які люди потраплять до рад, а не виборці.

Тепер громади, де мешкає більше 10 тисяч виборців, голосують за партійні списки. У Цумані, в селищі, депутати обиратимуться за партійними списками, а не як мажоритарники. Як на мене, це неправильно.

    Я розумію, що це єдиний спосіб для правлячої влади завести в раду своїх людей. Використають просто партійний бренд, бо не мають особистостей, за яких голосуватимуть. Буде така ж ситуація, як у Верховній Раді – невідомі фотографи, масажисти заїдуть на шиї Зеленського. Це величезна проблема.

Я ще розумію політику в обласній раді, але яка політика на рівні селища? Там треба вулиці ремонтувати і вуличне освітлення робити, а не в політику гратись. Зараз же всі вимушені йти у партійних списках.

– Які у вас плани на ці вибори?

– Я буду балотуватись до Волинської обласної ради.

– Від якої політичної сили?

– Поки ще триває процес перемовин та узгоджень.

– Ви входите до депутатського об’єднання «Тільки разом» і вас можна помітити на фото разом з народною депутаткою Іриною Констанкевич. Звідси можна припустити, що ви балотуватиметесь від нової партії «За майбутнє», яку очолив Ігор Палиця. Це так?

– Можна припускати. Я скажу відверто – ця політична сила мені імпонує. Хоч незрозуміло, що відбуватиметься з округами, я відстоюватиму інтереси рідного цуманського округу. Є маса планів, які хочеться втілити.

Я сподіваюсь, що децентралізація все ж буде такою, про яку ми мріяли, і завершиться у наступній каденції. Сподіваюсь, що врешті-решт ОДА та РДА не буде, а буде обласна рада з виконавчим комітетом. Це і спростить, і водночас зробить ефективнішою нашу роботу. Тоді на регіон працюватимуть люди, яких обрали волиняни. Не буде протистоянь між обраними депутатами і ОДА, яку призначив президент.

Головне завдання – працювати на благо тих людей, які тебе обрали. Нехай навіть це може звучати популістично. Якщо мене знову оберуть, планую продовжити роботу в екологічній комісії. Там непочатий край роботи.

Текст: Віта Сахнік