Ми повиймали «тузи» з рукавів ОДА

Фото: 

Одним із потужних політичних гравців у команді волинського УКРОПу є його керівник, депутат Волиньради Вячеслав Рубльов. Людина виважена та готова до компромісів. Зрештою іншим він бути не може, адже працюючи радником Ігоря Палиці, змушений шукати діалогу із «опонентами» - чиновниками з Волинської ОДА. 

Як вдається вести діалог, чому проміняв «Батьківщину» на УКРОП, коли стане відомо ім’я головного лікаря обласної лікарні та чому засуджує медичну реформу - на ці та інші запитання Вячеслав Рубльов відповідав для традиційної рубрики «Першого» «Депутат в темі».

- Вячеславе Володимировичу, паралельно зі просуванням кар’єрними сходами Ваша участь у політичному житті краю теж не стояла на місці. Починали з «Батьківщини», але проміняли її на УКРОП. Чому?

- Я не те що проміняв, я був не згідний з політикою «Батьківщини», яка проводилася всередині партії. Мова йде зокрема про об’єднання з «Фронтом змін» у 2012 році. За це я був виключений з лав «Батьківщини», але ті, хто мене виключав, відкололись від «Батьківщини» і успішно працюють в «Народному фронті».

 

Той, хто хотів розвалити партію, їм це вдалося. Бо найбільш рейтингову партію на той момент вони змогли розламати, відколовши багатьох людей, не лише мене. Зараз вони працюють в лавах Українського об’єднання патріотів та інших партіях.Скажу, що «Батьківщина» завжди мала хороший кадровий потенціал, яким не вміла користуватися.

- Ви зараз є свідком того, що відбувається у волинській «Батьківщині». Склалася дивна ситуація – частина членів партії не є членами фракції в обласній раді і навпаки…

- Третю каденцію поспіль в лавах «Батьківщини» відбуваються такі речі. Змінюються керівники партійних осередків – відповідно ротації відбуваються і в депутатському середовищі. Це все прогнозовано, якщо чесно, бо в партії є багато різних думок.

З самого початку нинішньої каденції на центральному рівні було визначено, що фракція «Батьківщини» у повному складі підтримає кандидатуру Ігоря Палиці на голову обласної ради, а також пропоновані проекти рішень… Дехто із депутатів фракції «Батьківщина» почали вести політику проти «Волиньприродресурсу».

Це підприємство, яке може вивести Волинську область з кризи та показати, на скільки успішними можуть бути комунальні чи державні підприємства. Більша частина депутатів фракції, які мають здоровий глузд та хочуть розвитку економіки краю, виступили за утворення цього підприємства.

Розкол в фракції «Батьківщина», думаю, виник саме на цьому ґрунті.

«Батьківщина» завжди мала хороший кадровий потенціал, яким не вміла користуватися.

- Однак не дивлячись на внутріпартійні негаразди в облраді, тим не менше Ви якось сказали, що нинішня рада є найдемократичнішою за усі роки незалежності. Правда так думаєте?

- Так, все дуже просто. Рада завжди була придатком обласної адміністрації. Всі минулі роки більшість в обласній раді підтримувала рішення, які пропонувалися та розроблялися обласною державною адміністрацією.Депутати з опозиції були звичайними статистами, які зверталися зі своїми запитами, запитаннями, а вони навіть не підтримувалися провладною більшістю.

В нинішній облраді такого немає. Депутатські запити депутатів з БПП та інших політичних сил підтримуються.

На сьогодні обласна рада чує депутатів, навіть з БПП. Можливо не у тій мірі, як би їм хотілося, але таке рішення більшості.

Єдина рада, яка у минулому намагалася чинити опір адміністрації, була за головування Анатолія Грицюка. В ті часи існувало протистояння між «Нашою Україною» та «Батьківщиною», що було помітно у відносинах між головою ради та ОДА.

На разі, думаю, що ми єдина рада в Україні, яка так працює з адміністрацією.

- Вам як раднику голови обласної ради точно відомо, що ж насправді відбувається між Ігорем Палицею та Володимиром Гунчиком.

- Конфлікту як такого нема. Ми завжди готові почути та вести конструктивний діалог. Але в діалозі кожна зі сторін повинна дотримуватися правил. Можна обманути раз, але не більше… Ми працюємо з депутатами, а обласна державна адміністрація, якщо хоче, щоб її почули, то мусить дослухатися до голови обласної ради.

- Чи не шкодить це протистояння волинській громаді?

- Конкурентна боротьба не шкодить, вона допомагає громаді. Уявімо собі, що обласна рада – придаток обласної державної адміністрації, як це було в минулій каденції. Левова частка коштів скеровувалась би на військові об’єкти, правоохоронні органи, СБУ…

А ви проїдьтеся сьогодні там, де були виділені кошти на ФАПи, садочки, школи і запитайте місцеве населення. Люди скажуть, що це вперше за 20-25 років щось ремонтувалося. Мешканці щасливі від того, що влада звернула на них увагу і допомагає реалізовувати сільським, селищним радам, об’єднаним громадам те, що вони запланували.

Ніхто не вірив в перинатальний центр. А скільки вже зроблено! 97 відсотків готовності. Частина апаратури вже закуплена, можна її встановлювати та запускати роботу центру.

Якби обласна державна адміністрація працювала оперативніше, то перинатальний центр можна було б відкрити і минулого року. Але у зв’язку з тим, що чиновники у нас ще радянського зразка, усе в нас затягується. Треба ламати радянські підходи до господарювання.

Чиновники обласної державної адміністрації не повинні хизуватися тим, що сидять в кабінетах і роблять щось важливе. Треба їхати в Київ, як це було за Клімчука, «вибивати», затягувати кошти в область...

- Думаєте, проблеми вирішаться, якщо прийде інший голова ОДА?

- В будь-якому випадку, як є зараз, не буде. Думаю, той, хто прийде, буде шукати діалогу і порозуміння для того, щоб в першу чергу реалізовувати проекти соціального характеру.

Ми вже на порозі виборів, все одно працювати треба, «затягувати» державні кошти на Волинь для того, щоб вони працювали. Пригадайте Бориса Клімчука… Скільки державних коштів було залучено на розвиток Волинської області?!

Вважаю, що чиновники обласної державної адміністрації не повинні хизуватися тим, що сидять в кабінетах і роблять щось важливе. Треба їхати в Київ, як це було за Клімчука, «вибивати», затягувати кошти в область, максимально використовувати службове становище, щоб громада Волині це відчула.

- Ви зараз працюєте радником голови обласної ради. Що входить у Ваші обов’язки?

- Радник голови обласної ради – посада, яку не можна назвати чисто чиновницькою. В основному моє завдання: комунікація з головами ОТГ, мерами міст, головами райрад. Звичайно, я приймаю участь у прийомі громадян, а потік людей до Ігоря Палиці, повірте, величезний, черга розтягнулась на місяці. Такого з головами обласних рад ніколи не було.

Видно, що Ігорю Палиці вірять та тягнуться до нього, розуміють, що саме він може допомогти.

Радник голови також контактує з обласною державною адміністрацією. Як би ми не хотіли, ми мусимо комунікувати з відділами.

У зв’язку із реформою, створенням об’єднаних територіальних громад, я тісно співпрацюю із головами ОТГ, які вже вибрані, сільськими та селищними головами тих населених пунктів, які перебувають на етапі об’єднання.

Посада радника – щоденна клопітка робота, якої не видно.

- Децентралізація, на Вашу думку, - реальний вихід для громад чи все ж вимога часу?

- Якщо це реальна децентралізація, то це дійсно вихід для громад. Якщо це децентралізація, яку проводять в тому числі обласні державні адміністрації, то ні.

Нещодавно відбувався Форум голів об’єднаних територіальних громад. Мені сподобався виступ представника Польщі, який сказав, що у нас дивна держава: зверху декларують, що ми йдемо до децентралізації, а на місцях, навпаки, підривають систему об’єднання.

Ми розуміємо, що районні адміністрації виконуватимуть менш важливу роль і районних рад як таких не буде.

Успішними є ті громади, які мають велику кількість населення, мають на своїй території підприємства, які є ринкоутворюючими.

Але є успішні громади поблизу Луцька, у Володимир-Волинському районі… Все залежить від керівника громади та його бажання змінювати її.

- В обласної ради з’явилися нові підходи до розподілу коштів обласного бюджету. Чому бюджет прийняли не з першого разу?

- Фактично це сталося тому, що ОДА кілька разів змінювала проект бюджету. Перший проект бюджету був внесений до затвердження основного фінансового документу країни, а це означало б, що бюджет все одно довелося б переробляти.

Що й відбулося. Бо ветеринарну медицину забрали на державний рівень, відповідно звільнилося 24 мільйони гривень, які можна було спрямувати на розвиток області.

Ми ці «тузи» повиймали, виклали на стіл і запустили в ті соціальні проекти, які давно мали реалізовуватися на теренах Волині.

Однак ОДА не запропонувала спрямувати їх, наприклад, в ОФРР (обласний фонд регіонального розвитку)… Їх просто розмили, розтягнули по різних куточках бюджет, думаючи, що це допоможе зекономити ці кошти. Ми вже з подібними ситуаціями стикалися.

В результаті ці кошти «випливали» в кінці року, витягувались з рукавів, як тузи. Так склалося з ангіографом з кінці минулого року – закладалися 4 мільйони, потім 11мільйонів, а зрештою з’ясувалося, що ні тоді, ні зараз ніхто його не збирався купувати.

Ми ці «тузи» повиймали, виклали на стіл і запустили в ті соціальні проекти, які давно мали реалізовуватися на теренах Волині.

- Це Ви, мабуть,  ведете мову про 34 мільйони гривень, які, за словами голови ОДА Володимира Гунчика, обласна рада «роздерибанила»…

- Володимир Петрович вважає, що ми щось не прозоро зробили. Але скажу так: ці кошти пішли на фізкультурно-спортивні товариства, школу у Заборолі…

У грудні, перебуваючи в Локачинському районі, почув таку річ: «Ми кошти обласної ради не використаємо, бо нам так каже адміністрація». На скільки ганебно усе це чути! Вікна в школі діряві, учні мерзнуть, кошти виділяються, а вони вдаються до таких зумисних дій…

По-доброму таких чиновників треба звільняти, а в часи війни з ними треба було чинити по-іншому.

- Окрім змін у розподілі бюджетних коштів, обласна рада вирішила ще й по-новому призначати керівників комунальних установ. Для цього створена окрема кадрова комісія. Чому вирішили обирати керівників саме так?

- Ми проаналізували досвід призначеннями керівників в минулі роки. Мені вдалося трохи часу попрацювати в майновій комісії наприкінці минулої каденції, де я побачив багато прогалин… Люди, які були в основному від державної адміністрації, «протягувалися» на голосуваннях обласної ради, аби їх призначили керівниками комунальних установ.

Ні про яку конкурентну боротьби чи пропозиції розвитку мова не йшла. Тебе хтось рекомендував, тебе привели, тебе призначили.

Ми вже відійшли від цього. Можливість подавати свої анкети, пропозиції на конкурс мають всі. Ми чекаємо молодь, якій краще тут платити 10-12 тисяч заробітної плати, аніж чекати, коли вона виїде за кордон.

Розумію керівників, які по 10-15 років очолювали заклади, розумію, як їм не хочеться залишати посаду… Але все змінюється. Настав час тих людей, які готові брати на себе ініціативу.

От візьмемо до прикладу Івана Бірука, який був призначений керівником будинкоуправління обласної ради. Перед цим він працював тут головним інженером, його звільнили, бо його точка зору не збігалася з думками тих людей, які довго працювали, але нічого не зробили корисного.

Коли ми оголосили конкурс, він прийшов, запропонував альтернативний план, переміг і сьогодні він працює. А люди задоволені тим, що ми обради достойного, а не «свого».

Керівник не повинен стояти на місці. Немає конкуренції – керівник розслабився і починає досиджувати свій термін контракту.

- На слуху зараз зміна головного лікаря Волинської обласної клінічної лікарні Івана Сидора…

- На разі триває підбір кандидатів. Обласна лікарня – важливий великий об’єкт. Конкурс на заміщення посади буде оголошений найближчим часом. Головне в даній ситуації – як у першій заповіді медицини: не зашкодити.

- А яка ситуація із багаторічним керівником санаторію «Пролісок» Валентиною Касардою? Знаємо, що у неї теж закінчився контракт і санаторій чекає нового директора.

- Валентина Іванівна Касарда – людина пенсійного віку. Розумію, як багато вона зробила для санаторію, але час йде, тому, думаю, що треба дати іншим людям на конкурентних умовах можливість висловити своє бачення розвитку санаторію.

Керівник не повинен стояти на місці. Немає конкуренції – керівник розслабився і починає досиджувати свій термін контракту.

Конкурси стимулюють і змушують керівника працювати.

- Перша Ваша освіта – медична. Ви кілька років працювали в поліклініці, тому проблеми медицини мали б знати добре. А що думаєте про медичну реформу, яку впроваджують зараз в Україні?

- Медична реформи, яка відбувається в Україні, спрямована на те, щоб жителі віддалених сіл не змогли отримати належну медичну допомогу вчасно. На жаль.

Реформу можна було б запроваджувати, якби ми мали ідеальні дороги, якими б возили хворих, чи гелікоптери – для екстреної доставки пацієнтів.

А в нинішніх умовах – це знищення людей та самої медицини. Ті люди, які в Києві створюють реформи, настільки далекі від реалій, що їх варто періодично вивозити в села та показувати, як живуть люди.

Є такі населені пункти, до яких доїхати неможливо. Про що вони говорять?! Яке транспортне сполучення, за які 40 хвилин швидка допомога доїде?!

А госпітальні округи? Це ж знищення медицини в районах!

Та людина, яка підписала документ про створення трьох госпітальних округів на Волині, понесе свою відповідальність за це! Сподіваюсь, не лише людську, а й згідно закону.

Людина, яка не може отримати вчасно медичну допомогу, ризикує померти, а життя – це найдорожче.

- Ходять чутки, що противниками медичної реформи є самі лікарі, які не зможуть, в разі її впровадження, отримувати від пацієнтів «подяки».

- В Україні, на жаль чи на щастя, є традиції і які б реформи не відбувалися, якщо хворий хоче подякувати лікарю, то він це зробить.

Не можна швидко викорінити те, що 25 років існує в країні.

- А як Ви ставитися до лікарняних кас, які існують при медичних закладах?

- Все залежить від того, яким чином ця лікарняна каса функціонує. Якщо стоять банкомати, через які люди вносять кошти, - це прозора система, бо пацієнт бачить, за що платить.

Також я вважаю, що існуючі у медичних закладах аптеки повинні бути комунальними. Якщо ні – то вони повинні платити високу орендну плату, щоб кошти лягали не в кишені власників аптек, а в казну громади.

Наші медичні заклади – не бізнесового призначення, а соціального характеру, і повинні надавати якісну послугу для здоров’я людей.

- Поговорімо про комунальне майно. Знаємо, що Ви є головою комісії, яка вивчає ефективність використання комунального майна. Які результати роботи?

- Думаю, результати ще попереду. Єдине, що скажу, - ця комісія дуже не подобається багатьом людям. Ніхто не хоче ламати систему, яка будувалася протягом багатьох років, та допускати депутатів у святую святих.

Ми передаємо майно іншим комунальним підприємствам, які є більш успішними. Це стосується санаторію «Турія», аптек, книгарень, комунального майна, яке передається з міської власності в обласну.

В історичній частині Луцька ми передали будівлі на баланс міської ради – нехай вони працюють там, маючи більше коштів.

Багато невирішених питань з орендою комунальних приміщень, землею під майном…

- Що найближчим часом чекати керівникам комунальних закладів?

- Чекати об’єднання. Не дивлячись на те, може зібратися комісії чи ні, я продовжую працювати і їздити по закладах.

Є у нас школи-інтернати, які у всіх на слуху, - в Іваничах, Затурцях, Сенкевичівці, Володимирі-Волинському. Вже можу сказати, що на них чекає об’єднання в єдиний центр.

Під час бюджетних слухань чітко були озвучені суми, які виділяються на кожну дитину. Якщо в одному закладі – це 100 тисяч гривень, то в іншому – 26-30 тисяч. Заклади треба оптимізувати… Можливо, де вже створенні ОТГ, передати їм майнові комплекси, щоб вони розвивали їх самостійно. Альтернатива є! Єдине, що не треба займатися профанацією освіти в цих закладах. Якщо є категорія дітей, які потребують нашої допомоги, ми можемо зібрати їх в один заклад.

Читайте також: Директори «радянського зразка» не можуть очолювати комунальні підприємства, - В’ячеслав Рубльов

- Чи плануєте політичну кар’єру розвивати надалі. Думали про це?

- Планами ділитися не можна, але скажу одне: як член Ради партії УКРОП, як керівник обласної партійної організації, я ставлю сміливі плани. На виборах, що чекають нас попереду, ми будемо реалізовувати спільне бачення партійного керівництва, а поряд з цим і власні амбіції.

- Луцьк живе без міського голови більше року. Кажуть, причина у тому, що котрась із партій затягує процес, бо не визначилась з кандидатом. Це УКРОП?

- Якби УКРОП мав представництво хоча б в половині Верховної Ради України, яка призначає вибори, то таке можна було б нам закидати.

Коаліція сформована між двома політичними силами – «Народним фронтом» і БПП. Відповідно ці дві партії несуть повну відповідальність в країні за те, що відбувається з її розвитком, валютою, призначенням виборів…

- Якби вибори призначили вже, УКРОП має кандидати у мери Луцька?

- УКРОП має кількох кандидатів! В нас є достойні люди, з яких можна вибирати, і вони готові розвивати місто.

Одна проблема у влади – у них немає такого кандидати  і тому вибори не призначаються.

- Як відпочиваєте від політичних баталій та робочих буднів радника голови обласної ради?

- Вільний час намагаюсь проводити з дітьми. У мене два сина. Коли підросте менший, зможемо відновити давню сімейну традицію подорожувати замками України. Я вже багато де побував, але заради дітей, думаю, зможемо відвідати їх ще раз.

Мрію поїхати з родиною в Австрію, але найближчі півроку такі поїздки неможливі.

Текст: Ірина КОСТЮК (Перший)

Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ (Перший)

ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНИЙ