"Повторне проведення аналізу фітосанітарного ризику щодо борщівника Сосновського є недоцільним", - Мінагрополітики



Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в межах компетенції розглянуло  рішення Волинської обласної ради  Про підтримку рішення Івано-Франківської обласної ради «Про звернення обласної ради щодо законодавчого врегулювання питання внесення борщівника Сосновського до переліку регульованих шкідливих організмів».
"Борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi (Mandenova)) - добре відома в Європі та Україні рослина, поширення якої негативно впливає на біорізноманіття. Він агресивно витісняє місцеві види не лише трав’яних, а й деревних порід, монополізує територію. У борщівника Сосновського отруйний сік, який викликає важкі фотохімічні опіки у людей і тварин. Завезений в 40-х роках минулого століття до європейських країн як кормова культура борщівник швидко поширився по берегах річок, узліссях, обабіч доріг, на неугіддях.
Завдяки цьому вид має статус інвазивного в багатьох країнах, в тому числі в країнах-членах ЄС. Поняття «інвазивний (інвазійний) вид» - це чужорідний вид, який має велику здатність до розселення, який розповсюджується природним шляхом або за допомогою людини й становить значну загрозу для флори й фауни певних екосистем, конкуруючи з аборигенними видами за екологічні ніші, а також спричиняючи загибель місцевих видів.
Так борщівник Сосновського внесений до Об'єднаного переліку інвазивних чужорідних видів Європейського Союзу, а також Списку А2 Європейської та Середземноморської організації з карантину і захисту рослин (ЄОКЗР/ЕРРО), розділу «Інвазивні рослини».
Однак поняття «інвазивний вид» не визначено в жодному національному законодавчому документі, яким регулюються питання у сфері карантину рослин. Також немає визначення «інвазивний вид» і в міжнародному фітосанітарному законодавстві, а саме Міжнародному стандарті з фітосанітарних заходів (МСФЗ №5 «Глосарій фітосанітарних термінів»).
Натомість поняття «регульований шкідливий організм»  та
«карантинний організм» чітко встановлене в Законі України «Про карантин рослин» та інших українських правових актах, а також в міжнародних стандартах - МСФЗ №5, МСФЗ №8 та інших. Відповідно до МСФЗ №5, регульований шкідливий організм - це карантинний організм, або регульований некарантинний шкідливий організм. Карантинний шкідливий організм - це шкідливий організм, який має потенційне економічне значення для зони, що знаходиться у зв’язку з цим у небезпеці, в якій він поки відсутній або наявний, але не широко розповсюджений і слугує об’єктом офіційної боротьби.
Зважаючи на це, слід наголосити на обов’язках Національної організації з карантину і захисту рослин (в Україні це Департамент фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби). Так одним з них, відповідно до Міжнародної Конвенції із захисту рослин є застосування фітосанітарних заходів щодо карантинних шкідливих організмів і регульованих некарантинних шкідливих організмів. Саме застосування будь-яких, необхідних заходів щодо регульованих шкідливих організмів і є головними завданнями Держпродспоживслужби. Такими заходами є: охорона території України від занесення регульованих шкідливих організмів, виявлення, локалізація і ліквідація регульованих шкідливих організмів та ін., що визначені в Законі України «Про карантин рослин».
В Європейському Союзі на сьогодні діє Регламент (ЄС) № 1143/2014 Європейського Парламенту та Ради від 22 жовтня 2014 р. Про запобігання занесенню та поширенню інвазивних чужорідних видів (Regulation (EU) No 1143/2014 of the European Parliament and of the Council of 22 October 2014 on the prevention and management of the introduction and spread of invasive alien species) та Об'єднаний перелік інвазивних чужорідних видів Європейського Союзу (до якого і віднесений борщівник Сосновського).
Україна, члени Європейського Союзу, а також інші країни світу є країнами, які ратифікували Конвенцію про біологічне різноманіття (the Convention on Biological Diversity) і зобов’язались, наскільки можливо запобігати занесенню, забезпечувати контроль, ліквідацію тих чужорідних видів, які загрожують екосистемам і біорізноманіттю. Згідно цієї Конвенції розповсюдження чужорідних (інвазивних) видів визнане головною загрозою місцевим рослинам, місцям проживання і екосистемам.
Конвенцію було ратифіковано 1995 року, а офіційними контактними установами в нашій країні є: Міністерство екології та природних ресурсів України, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного, та Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена Національної академії наук України.
На сьогодні в багатьох країнах Європи розроблені та діють програми по боротьбі з цією отруйною рослиною, і слід наголосити, що за це відповідають місцеві органи влади, а також природоохоронні та екологічні служби. Так в Республіці Білорусь заходи по боротьбі з борщівником Сосновського перебувають під контролем Міністерства природи і охорони навколишнього середовища, а наприклад в Мінську розроблений та діє План заходів по боротьбі з розповсюдженням борщівника Сосновського, затверджений Мінським міським комітетом природних ресурсів і охорони навколишнього середовища у відповідності до якого міськими службами постійно проводяться обстеження підвідомчих територій.
Також відомо, що у Вільнюсі (Литва) землекористувачі регулярно отримують листи за підписом тамтешнього мера, в яких їх повідомляють про небезпечність борщівника та необхідність застосування заходів боротьби з ним, а також попереджають про адміністративну відповідальність за невиконання цих заходів.
Щодо України, то тут слід враховувати досвід боротьби з борщівником Сосновського на Львівщині і Тернопільщині. Так з початку 2017 року, за повідомленнями Львівської ОДА, було проведено заходи зі знищення борщівника Сосновського на площі більше 656 га. Районними державними адміністраціями для запобігання поширенню борщівника Сосновського створені комісії з координації виконання заходів щодо боротьби з борщівником Сосновського. Проводиться постійна робота з органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, землевласниками, постійними землекористувачами, орендарями земельних ділянок, на яких поширений борщівник Сосновського, щодо ліквідації забур’янення території, знищення та запобігання поширення рослини.
На Тернопільщині, а саме в м. Тернопіль, за дорученням міського голови управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської Міської Ради видало розпорядження усім балансоутримувачам з метою організації заходів зі знищення та попередженням розповсюдження популяції рослини виду борщівник Сосновського у місті Тернопіль.
Питання охорони природнього навколишнього середовища і в т.ч. боротьба з бур’янами регулюються в багатьох чинних законах. Це такі Закони України: «Про охорону земель» - ст. 35, 36, 37; «Про захист рослин» - ст. 9; «Про охорону навколишнього природного середовища - ст. 15, 16; «Про рослинний світ» - ст. 4; «Про місцеві державні адміністрації - ст. 6, 21.
Згідно із статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» компетенцією міських, селищних, сільських голів є підготовка і подання на затвердження ради проектів місцевих програм охорони довкілля. Ці програми можуть бути розроблені і з метою знищення борщівника Сосновського. Місцева влада повинна домагатися від власників земельних ділянок, на яких розповсюджується шкідлива рослина, її знищення. Крім цього, у відповідності зі статтею 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Будь-які заходи, які стосуються охорони природних ресурсів, в т.ч. знищення отруйних рослин, таких як Heracleum sosnowskyi можна вирішувати на місцях, безпосередньо головами місцевої влади.
Тепер щодо застосування статті 52 «Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель» Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тут слід зазначити, що в ній йдеться про накладення штрафів за невжиття заходів по боротьбі з бур'янами (взагалі) і жодним чином не вказано, що ці бур’яни обов’язково повинні бути карантинними. Отже землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів із боротьби з бур’янами, у т. ч. із борщівником, несуть адміністративну відповідальність за цією статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На сьогодні, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 р. №228-р “Про схвалення Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони” (далі - Розпорядження) передбачена імплементація актів (регламентів) Європейського Союзу до законодавства в сфері карантину рослин з визначенням строків.
Після підписання Розпорядження, Європейським Союзом було прийнято два Регламенти (ЄЄ) 2016/2031 та 2017/625, які також потребують імплементації до законодавства в сфері карантину рослин. Зокрема до цих Регламентів віднесено один з основних міжнародних документів у сфері карантину і захисту рослин - Директиву Ради 2000/29/ЄС від 8 травня 2000 року «Про заходи захисту від інтродукції на територію Спільноти організмів, шкідливих для рослин або рослинних продуктів, та від їхнього поширення на території Спільноти». Невід’ємним додатком до цієї Директиви є список карантинних організмів, інтродукція та поширення яких на території усіх держав-членів заборонена (Додаток АІ). До цього списку борщівник Сосновського не входить. До речі, Heracleum sosnowskyi не входить до переліків карантинних організмів інших країн Європи та до аналогічних переліків країн-членів Євразійського економічного союзу та країн СНД.
Зважаючи на вище зазначене, вважаємо, що повторне проведення аналізу фітосанітарного ризику щодо борщівника Сосновського (Heracleum sosnowskyi) є недоцільним. Відповідно включення його до Переліку регульованих шкідливих організмів є на сьогоднішній день неможливим, так як це суперечить вимогам міжнародного та вітчизняного фітосанітарного законодавства щодо критеріїв, за якими визначається карантинний організм та не відповідає державному напрямку євроінтеграції, а саме адаптації законодавчих документів в сфері карантину рослин до відповідних Регламентів ЄС", - йдеться у відповіді Мінагрополітики за підписом директора департаменту аграрної політики та сільського господарства
Володимира  Топчія.