Видатні постаті в історії Волині

1849-1930
 Українська письменниця, етнограф, фольклорист, громадська діячка, матір Лесі Українки. Народилася в с. Гадячі на Полтавщині. Майже 30 років жила на Волині. Автор поетичних творів, оповідань, п’єс. Була редактором журналу “Рідний край” та додатку до нього “Молода Україна”. Член-кореспондент АН України з 1927 р. Зібрала і видала один із перших в Україні альбом українських народних орнаментів.
1856-1930
 Історик-краєзнавець Волині, церковний діяч. Народився у м. Гродно в Білорусі. Після закінчення Литовської духовної семінарії викладав у Волинській духовній семінарії у м. Кременець. Активно співпрацював з Волинським єпархіальним історико-статистичним комітетом. Організатор краєзнавчого руху на Волині. Автор понад 30 друкованих праць, зокрема першого енциклопедичного довідника сіл, міст і приходів Волинської губернії у 5-ти томах, першого ґрунтовного дослідження історії Володимира-Волинського.
1857-1921
 Польська письменниця і актриса. Народилася в с. Підгайці поблизу Луцька. Автор відомої п’єси “Мораль пані Дульської”. Українській тематиці присвячені повість “Меланка” та п’єса “Осіннього вечора”. Виступала у театрах Львова, Варшави, Петербурга, Парижа. Похована у Львові.
1863-1933
Український історик, архівіст, археограф. Народився у м. Чернігові. Закінчив у 1886 році історико філологічний факультет Київського університету. За дисертацію “Очерк истории Волынской земли до конца XIV века” нагороджений золотою медаллю та премією ім.. Пирогова. Працював в архівах Ревеля і Риги. З 1917 року – учений архівіст Київського центрального архіву давніх актів. З 1920 року – дійсний член археографічної комісії при АН СРСР у Ленінграді й Археографічної та Історико-географічної комісій при ВУАН, керівник України при ВУАН у 1928-1930 р.р., редактор комісії з укладання біографічного словника діячів України. Автор наукових праць з історії колонізації українських земель до початку XVI ст., статей з архівознавства, джерелознавства.
1863-1933. Український історик, архівіст, археограф.
 Народився у м. Чернігові. Закінчив у 1886 році історико філологічний факультет Київського університету. За дисертацію “Очерк истории Волынской земли до конца XIV века” нагороджений золотою медаллю та премією ім.. Пирогова. Працював в архівах Ревеля і Риги. З 1917 року – учений архівіст Київського центрального архіву давніх актів. З 1920 року – дійсний член археографічної комісії при АН СРСР у Ленінграді й Археографічної та Історико-географічної комісій при ВУАН, керівник України при ВУАН у 1928-1930 р.р., редактор комісії з укладання біографічного словника діячів України. Автор наукових праць з історії колонізації українських земель до початку XVI ст., статей з архівознавства, джерелознавства.
1866-1932
Український письменник, педагог, лікар та громадський діяч. Народився на Хмельниччині. Закінчив історико-філологічний та медичний факультети Київського університету. Працював лікарем у Ковелі, Києві та інших містах. У 1919 р. був радником, згодом головою дипломатичної місії у Греції. У 1927 р. переїхав до Луцька працювати вчителем української мови і літератури в приватній гімназії ім. Лесі Українки. Автор популярних медичних брошур, оповідань з життя простих людей у журналах “Киевская старина”, “Літературно- науковий вісник” тощо. Похований у Луцьку.  
1870- 1934
 Український художник, педагог, культурний діяч. Народився у с. Уховецьк (нині Ковельський район) на Волині. Навчався у Петербурзькій Академії мистецтв 1889-1897 рр., на педагогічних курсах при Академії мистецтв та у майстерні професора Маковського у 1899-1900 рр. Упродовж всього життя викладав малювання і креслення в навчальних закладах у Почаєві, Ковелі, с. Великі Дедеркали (Тернопільщина), Кременці, Конотопі та Борзні. Співпрацював з Оленою Пілкою в журналі “Україна молода”. З 1915 р. постійно проживав у Борзні на Чернігівщині, де у 1919 р. очолив художні курси, а у 1922 р. став ініціатором заснування Бортнянського краєзнавчого музею, яким завідував у 1922-1925 рр. Майстер побутових картин, пейзажів та портретів. Розписував церкви Почаївської лаври. Розвивав кращі традиції українського реалістичного мистецтва.
1871-1913
Видатна українська поетеса, драматург і громадська діячка. Народилася у Новограді-Волинському на Житомирщині. Значна частина її життя пов’язана з Волинню, особливо із с. Колодязне на Ковельщині, де написала близько 80 творів. Вершиною її творчості стала драма-феєрія “Лісова пісня”, на яку поетесу надихнула рідна Волинь. Похована в Києві.
1871-1942
 Український сходознавець, історик, фольклорист, літературознавець, письменник перекладач. Народився у Володимирі-Волинському. Закінчив у Москві Інститут східних мов. Був дійсним членом Московського археологічного товариства. З 1918 р. – один із засновників і перших академіків Академії наук України. У 1925 р. з його ініціативи створено Київську філію Всесоюзної асоціації сходознавців. Заслужений діяч науки України з 1940. У 1941 р. – незаконно репресований, у 1960 р. – реабілітований. Засновник українського сходознавства.
1872-1916
 Український архітектор. Народився у с. Усичі (нині Луцького району) на Волині. Закінчив Рівненське реальне училище, потім військове. У 1896-1901 рр. навчався у Петербурзькій Академії мистецтв. Автор низки архітектурних проектів у Москві, Петербурзі, Севастополі, Ростові-на-Дону.